Автор: Щербан Раїса

Олександр Заруба народився у селі Новоселівка Млинівського району (нині Дубенський) в 1987 році. Навчався у Рівненському кооперативному коледжі, а за тим відслужив строкову службу в армії у Броварах.

Після служби повернувся у Рівне, де створив сім’ю із коханою Тетяною, а чотири роки тому у подружжя народився син. Олександр важко щодня працював, аби забезпечувати родину. Та попри це завжди знаходив час для рідних – був люблячим та найкращим чоловіком для Тетяни, дбайливим та турботливим батьком для маленького сина та 14-донечки від першого шлюбу.

.Олександра мобілізували до лав ЗСУ у жовтні, він став частиною десанту.

35-річний Олександр Заруба загинув 19 лютого у бою в районі села Ступочки на Донеччині.

Поховали Героя на Алеї Героїв на кладовищі “Нове” в Рівному.

Без чоловіка і батька залишилися дружина, 14-річна донька і 4-річний син.

… Читати далі

Олексій Мельничук народився у місті Перм. Коли іще був зовсім маленьким, батьки повернулися в Україну, а саме у Рівне. Тут Олексій провів усе своє свідоме життя, закінчив школу, а за тим вступив до Новосибірського військового училища.Він мріяв бути військовим. Повернувся у Рівне і вступив до тоді ще Рівненського педагогічного інституту — тепер РДГУ — на україно-англійську філологію.За професією не працював.

Займався підприємницькою діяльністю.. Події 2014 року внесли кардинальні зміни у життя сім’ї. Олексій був мобілізований для участі в антитерористичній операції. Упродовж року служив на сході нашої країни, здебільшого на Луганщині. В останні роки працював водієм-далекобійником за кордоном.

24 лютого застало чоловіка у Рівному, він якраз мав відпустку

З початком повномаштабного вторгнення пішов у військкомат, Цього разу Олексій служив на Сумщині, а за тим їх підрозділ перевели на Бахмутський напрямок. 11 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання,

50-річний молодший сержант Олексій Мельничук загинув під час мінометного обстрілу противником у районі Бахмуту.

В Олексія залишилась дружина та двоє синів.

Прощання із Героєм відбулося у неділю, 19 лютого, об 11.00 на майдані Незалежності.… Читати далі

Валерій народився 25 вересня 1971 року у селі Стадники Острозького району. Був працелюбною, енергійною, доброю, щирою, чуйною, безвідмовною людиною.

Опікувався своєю родиною: старенькими батьками, коханою дружиною, двома синами.

Україна завжди була в його серці. Як тільки розпочалися події на Майдані Валерій був одним з перших, хто поїхав до Києва відстоювати нашу свободу.

Події на Донбасі 2014 року не дали спокою його патріотичному серцю і Валерій пішов добровольцем захищати свою країну.

З перших днів повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну Валерій разом з рідним братом Володимиром став до Збройних Сил України. Він був старшим сержантом – командиром відділення.

17 лютого 2023 року під час мінометного обстрілу зі сторони противника в районі Бахмута Донецької області Валерій Павлюк героїчно загинув.Прощання із Валерієм Павлюком відбулося , 24 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. За тим чин похорону здійснювався у Свято-Покровському соборі.

Без люблячого батька та чоловіка залишилися двоє синів та дружина.

Поховали Героя на Алеї на кладовищі “Нове”..

… Читати далі

.

Володимир Зарічнюк народився у селі Русивель, закінчив технікум у Рівному, відслужив строкову службу в армії. Коли ж повернувся, влаштувався охоронцем на Рівнесільмаш у Квасилові. Тут і познайомився зі своєю дружиною.

Пізніше Володимир пішов працювати у КП “Житловик”, який обслуговує житлові будинки у Квасилові.

В останні роки Володимир працював за кордоном, але завжди залишався відданим своєму рідному селу, Квасилову, де жив з сім’єю, виховував донечку — 15 річну Ангеліну.

Коли ж ворог прийшов на нашу землю, Володимир добровольцем пішов у військкомат. А вже в жовтні вирушив у найгарячіші точки..19 лютого 2023 року Бій під Білогорівкою на Донеччині став останнім для 50-річного сержанта Володимира Зарічнюка. Під час обстрілу противником він загинув від осколкового поранення у груди.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”

… Читати далі