Кужель Микола Сергійович (23.12.1988 -25.06.2023)

Микола Кужель народився Володимирці, нині Вараського району

У 2008 році призваний на службу в ЗСУ.

Миколу мобілізували 25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення росіян в Україну місцевим терцентром. У травні 2022 року зарахований до особового складу 14-ї ОМБР. Служив стрільцем-зенітником ракетного взводу 2-го стрілецького батальйону в/ч А 1008.

Захисник загинув 25 червня 2023 року під час ворожого обстрілу, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Степова Новоселівка. Куп’янського району, Харківської області

Читати далі

Онищук Сергій (?? -12.06.2023)

Сергій Онищук народився у Рівному, здобув фах товарознавця у кооперативному коледжі, але за спеціальністю не працював. Натомість знайшов своє покликання у будівництві.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення допомагав евакуйовувати людей з найгарячіших точок.

. Покликали його стати на захист країни вже у січні 2023-го. Проходив навчання на полігоні в Закарпатті, а згодом їх передислокували у Запорізькому напрямі.

Добрий, компанійський, жертовний Сергій завжди допомагав людям. Був альтруїстом у багатьох питаннях, а для інших нічого не шкодував. А ще дуже любив спідвей, не пропускав жодного змагання, яке проходило у Рівному.

Найбільшою цінністю його життя були двоє синів та четверо онуків – наймолодшим двійняткам заледве виповнився рік. Дбав про дружину та старенького батька…

Та на жаль, 12 червня 2023 року під час ведення наступальних дій в районі села Мала Токмачка Запорізької області внаслідок артилерійського обстрілу 56-річний сержант Сергій Онищук загинув.

Прощання із Героєм відбулося 9 липня, об 11.00 на майдані Незалежності. Поховали його на кладовищі “Нове”..

Публікації про Онищука С..
Розповідає син Героя Михайло.

“Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми разом із церквою допомагали евакуйовувати людей з найгарячіших точок.

Читати далі

Бортнік Олександр Сергійович(15.02.1983 – 02.07.2023)

Народився Олександр у м.Сарни та був першою дитиною у сім’ї Сергія Миколайовича та Раїси Омелянівни. Пізніше, у Бортніків народилася ще донька. Олександр, закінчивши 9 класів Сарненської ЗОШ №2 (нині ліцей №2), продовжив навчання у ВПУ№22 за фахом «автомеханік».

Під час навчання в училищі почав активно займатися спортом – баскетболом та текван-до (мав коричневий пояс), любив плавання. По закінченню училища, продовжив заочно здобувати знання у Національному університеті водного господарства та природокористування за фахом «інженер-механік автомобільного транспорту». З 2002 по 2004 роки проходив строкову віськову службу у складі внутрішніх військ у м.Сімферопіль (АР Крим). По тому, деякий час працював водієм у приватних підприємців Про себе іноді говорив: «Я народився, щоб жити й померти за Україну…». Національно-патріотичні погляди відстоював на Майдані.

. Захищав територіальну цілісність України з 2014 року – два рази проходив контракту службу в АТО/ООС за що був нагороджений грамотами та відзнаками за сумлінну службу.

З початком повномасштабного вторгнення, ще 25 лютого 2022 року пішов добровольцем захищати країну. Спочатку служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні м.Дубно.… Читати далі

Олішевко Анатолій Володимирович,позивний «Лєший» (28.03.1971-06.02.2023)

Народився Анатолій у с.Кричильськ. У 1988 році закінчив місцеву десятирічку. В дитинстві, як і більшість хлопчаків цікавився футболом. Після школи продовжив навчання у Сарненському СПТУ №21 (нині ДПТНЗ «Сарненський аграрний ліцей»). З 1988 по1990 роки проходив службу в армії, де мав звання сержант. Пізніше одружився та проживав у м.Сарни. З дружиною виховували трьох синів. Працював водієм регулярних пасажирських перевезень Сарни-Київ. Останні роки до війни працював водієм-далекобійником.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем 01 березня 2022 року. Служив у 14-у Рівненському стрілецькому батальйоні «Полісся», сержантом радіо телефоністом військової частини А7098. Мав позивний «Лєший». В цей час сумлінно виконував свої військові обов’язки за що був відзначений грамотою міського голови.

З 6 лютого група з Анатолієм Володимировичем зникла – це був останній день, коли він спілкувався з родиною.

 Протягом цього часу він вважався безвісти зниклим. На жаль, дива не сталось… 51-річний воїн загинув 6 лютого 2023 року, під час виконання бойового завдання у м.Бахмут, Донецької області.

У Героя залишилися дружина та три сини.  Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.… Читати далі

Данилюк Юрій ??(??-26.05.2023 )

Юрій Данилюк народився у Рівному. Саме із нашим містом пов’язане усе свідоме життя Героя. Навчався у ЗОШ, число 13 Рівного, в юнацтві захоплювався футболом. Був здібним до роботи по дереву, тож і фах обрав відповідний — пов’язав трудову діяльність із столярною справою. Певний період працював за кордоном.

Любий син, тато, брат, дядько та друг. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Юрій не вагався. Він знав: щоб війна не прийшла на поріг його рідного дому, потрібно боронити нашу державу. Тож вступив до лав Збройних сил України.

Юрій щиро вірив, якщо зараз ми усі об‘єднаємося, то точно звільнимо нашу країну від ворога. І лише так забезпечимо дітям світле майбутнє.

Чесний, світлий, добрий, мужній та люблячий — саме таким будуть пам‘ятати Юрія Данилюка сім‘я, рідні, друзі та побратими.

На жаль, 26 травня 2023 року 49-річний сапер, солдат Юрій Данилюк помер у лікарні міста Одеса внаслідок ран від мінно-вибухової травми. У Юрія залишився батько, рідний брат та двоє дітей – син і донька.

Прощалися з Героєм 3 червня, об 11.00 на майдані Незалежності.… Читати далі

Суванов Володимир ? (?? -10.06.2023)

Володимир Суванов народився у селі Бабин. Після закінчення школи здобував фах пічника. Коли ж прийшов час, відслужив строкову службу в армії.

Працював у комунальний службі Рівного, КАТП -1728.

У травні 2023 року отримав повістку, не вагаючись пішов захищати Батьківщину.

Спокійний, добродушний, товариський Володимир ніколи не відмовляв у допомозі, завжди відгукувався на людський біль чи проблеми.

Воїн щодня спілкувався з рідними, запевняв, що у нього все добре, лише востаннє поскаржився на біль у шлунку…

На жаль, 10 червня 2023 року 45-річний старший навідник мінометної батареї молодший сержант Володимир Суванов помер в районі міста Куп’янськ Харківської області.

Прощання із захисником відбулося 15 червня, о 10:00 на майдані Незалежності. Поховали Володимира на кладовищі “Нове”..

Читати далі

Суходольський Віктор Тарасович (30.05.1968-14.06.2023)

Відданий своїй країні та її народові, воїн-блогер Віктор “Дідусік” Суходольський народився у селі Межирічі. Розпочинав працювати телемайстром, а згодом започаткував власну справу.

Він був приватним підприємцем. Свого часу служив у військово-транспортній авіації під Москвою та Арцизі, під Одесою.

На війну пішов добровольцем ще у вересні 2014 року. Воював у розвідці. Там під час підготовки набув спеціальності снайпера.

А коли повернувся додому, відкрив власний YouTube-канал Didusik. TV, названий так на честь онука. На цій платформі за допомогою чат-рулетки він спілкувався про політику з випадковими людьми з різних регіонів Росії, заперечуючи пропагандистські штампи Кремля.

Віктор завжди був упевнений у своїх діях, завжди до всього підходив з логічним розрахунком, планував усе чітко і виважено. І, розповідає донька, саме так завжди і виходило — правильно та по-справедливості.

14 червня старшого солдата Віктора Суходольського нагородили медаллю “За хоробрість в бою”. А вже за кілька днів — 16 червня 2023 року 55-річний “Дідусік” загинув під час артилерійського обстрілу поблизу села П’ятихатки Запорізької області…

Прощання із Героєм відбулося 22 червня, о 10.00 на майдані Незалежності.… Читати далі

Пупенко Анатолій Іванович ( 1967- 17.06.2023 )

Анатолій Пупенко народився у селі Лютинськ на Дубровиччині. Але змалечку жив у Квасилові. Саме тут пішов на першу роботу — токарем на “Рівнесільмаші”, звідси ж призваний на строкову службу в армії. Після повернення ще кілька років продовжував працювати на підприємстві, за тим — у гірничому цеху на ЦШК. А згодом зайнявся будівництвом.

У 2020 році Анатолій добровольцем підписав контракт із Збройними силами України. Рік прослужив у найгарячіших точках сходу нашої країни, і повномасштабне вторгнення зустрів на Донеччині. В ході бойових дій Герой отримав декілька поранень. Вперше його поранило осколком у руку. Пройшовши реабілітацію, чоловік знову повернувся до своїх. Удруге отримав важку контузію та втратив слух на одне вухо. Однак, через деякий час знову повернувся на поле битви.

Герой, який нічого не боявся, так розповідають про нього побратими рідним. І ніщо не могло його стримати — навіть поранення.

І хоч за станом здоров’я Анатолій іще міг продовжувати лікування, сам написав рапорт, аби повернутися на фронт. Пройшов чергове навчання, став командиром відділення, командував і оберігав солдатів, наче рідних.… Читати далі

Юшеєв Сергій ?? (??? – 08.06.2023)

Сергій Юшеєв народився у Рівному, закінчив 24 школу, а за тим здобував виробничі професії зварювальника та плиточника в технічному училищі.

Після строкової служби в армії, працював за спеціальністю. Роботу знаходив здебільшого за кордоном. Але як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення, у перший же день записався добровольцем у військкоматі. Сергій служив в Ужгороді, а за тим його підрозділ направили у Бахмут, звідти — на Запоріжжя.

Саме 8 червня 2023 року 46-річний солдат Сергій Юшеєв загинув від осколкових поранень під час артилерійського обстрілу позицій поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області… Його пухнаста улюблениця перша наче відчула непоправне.

Прощання із Героями відбулося 16 червня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали Сергія Юшеєва на кладовищі “Нове”.

..

Читати далі

Ципрук Андрій Юрійович(?16.12.1991 -12.06.2023)

Андрій Ципрук народився у Рівному. Закінчив Хмельницький національний університет за фахом “інженер-механік”. Та знайшов себе в іншій сфері.

Найбільше часу приділяв сім’ї. Разом із дружиною Катериною ростили донечок-двійняток, яким лиш нещодавно виповнилося три роки. Тож саме дівчатка, їх безпека та добробут були для Андрія на першому місці.

Призвали на службу Андрія у Миколаєві — саме там у січні 2023 року перебував у відрядженні по роботі. Пройшов перше навчання військовій справі, отримав звання матроса, техніка повітряно-десантної служби. За тим навчався у Великій Британії, а коли повернувся — вирушив у найгарячіші точки…

На жаль, 12 червня під час бойового зіткнення з силами противника в районі населеного пункту Шахтарське Донецької області в наслідок артилерійського обстрілу 31-річний Андрій Ципрук загинув…

Прощання із Героями відбулося 17 червня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали захисника на кладовищі “Нове”…

Читати далі