Шкльода Дмитро Русланович (04.06.2001-15. 12. 2022)

Дмитро Шкльода народився 04.06.2001 року в с. Нобель, навчався у Нобельській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 2007 – 2016 р., з 2016 – 2018 р. навчався у Волинському ліцеї ім. Героїв Небесної Сотні.

З 2018 р. – студент Національного університету водного господарства та природокористування.

2020 р. працював у Територіальному управлінні Служби судової охорони в Рівненській області і в цьому ж році одружив, у 2021р. народився син.

У серпні Дмитро підписав контракт та пішов захищати Незалежність України.

Загинув 15 грудня 2022 року під час ведення бoйoвuх дiй в районі населеного пункту . Озарянівка Донецької області внаслідок ворожого обстрілу зі стрілецької зброї.

У захисника залишилися батьки, сестра, дружина та маленький син.

Читати далі

КОХНО СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (01.03.2001-28.09.2022)

Народився 1 березня 2001 року в смт Зарічне ,був другою дитиною в сім’ї. Навчався в Зарічненській середній школі, яку закінчив у 2019 році. У червні 2021 року уклав контракт про військову службу в Збройних Силах України. . Уродженець смт Зарічного проходив службу у військовій частині А1008 на посаді механіка-водія. Хлопець, як і багато інших однолітків, мріяв про вільну незалежну Україну, будував плани на майбутнє, але не судилося їм здійснитись, бо поклав своє молоде життя за незалежність та свободу нашої держави!

28.09.2022 року старший солдат КОХНО Сергій Олександрович загинув в Харківській області під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини

Похований в смт Зарічне на місцевому кладовищі

Читати далі

Гуменюк Віталій Миколайович (24.05.1993-23.06.2022)

Віталій народився у селі Іванчі Вараського району на Рівненщині. Коли йому було 10, батьки розлучилися. Віталій з сестрою і мамою переїхали до Іспанії. Там хлопець закінчив школу та захопився спортом, мріяв стати поліцейським, як багато хто з рідних по маминій лінії. Однак обрав будівельний напрям. Цікавився велетенськими будівельними кранами, вчився на будівельника, зокрема – оператора будівельного крану. І разом із тим – займався квартирними ремонтами.

Коли досяг повноліття, поїхав до України, хотів відслужити в армії. Під час медкомісії його виявили непридатним до служби через проблеми із зором. Хлопець повернуся до Іспанії та займався волонтерством: допомагав людям із залежностями вилікуватися від них, залучав до спорту, легкої атлетики. Рятував, допомагав, вчився, працював, відвідував вуличні тренажери.

У квітні 2022 року Віталій знову приїхав, щоб захищати Україну від окупанта. Він пишався тим, що вдалось стати воїном ЗСУ.03.05.2022 року призваний Першим відділом Вараського РТЦК СП та направлений для подальшого проходження служби у в/ч А 1008. Служити пішов до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.… Читати далі

Довбиша Максим Юрійович (???1982-07.03.2023 )

Довбиша Максим народився??, Навчався, працював . Призваний

Молодший сержант командував стрілецьким відділенням у роті одного з батальйонів 104-ої окремої бригади територіальної оборони.  41-річний житель Вараша виконував бойове завдання у місті Бахмут Донецької області.

Загинув захисник 7 березня під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області.

Поховали героя на кладовищі у селі Стара Рафалівка. Йому назавжди залишиться 41 рік.

Читати далі

Ковенько Іван Євстафієвич (18.05.1979-

Іван Коваленко проживав у селі Нетреба. Мав велику родину – батько трьох синів і сам син 83-річної мами.

До повномасштабного вторгнення, як і більшість, їздив по заробітках, аби прогодувати сім’ю. У тероборону пішов у перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув, боронячи Бахмут від російських окупантів.

Додому герой повернувся 17 березня. Похоронили Івана Ковенька у рідному селі Нетреба з військовими почестями.

Вічна пам’ять Герою! Співчуття кожній родині, яка втратила рідну людину!

“Дуже добра людина, син, батько. Ніколи, нікому не відмовив у допомозі. Вступив за власним бажанням у ТрО. У цьому році виповнилося б 44 роки”, – так кажуть друзі і знайомі Івана.… Читати далі

Брик Василь Миколайович (26.04.1968-18.04.2022)

Василь Миколайович Брик народився 26 квітня 1968 року. Житель села Великі Цепцевичі. Колишній морський піхотинець в перші тижні повномасштабної війни пішов добровольцем.Проходив підготовку на полігоні у Львові, Житомирі. Служив у 95 ДШБ, пройшов Харків, Ізюм, Сулегіївку,. Довгеньке, Діброву. Загинув 18 квітня 2022 року у районі міста Ізюм, проте довгий час перебував у списках зниклих безвісти.

В останню путь захисника провели у рідному селі 20 березня.2023 року

Читати далі

Ткачук Іван Васильович (?1987-11.03.2023)

Іван Ткачук народився у селі Антонівка, колишнього Володимирецького району, а нині – Вараського, Рівненської області. Батьки – Леся Іванівна та Василь Юхимович.

У вересні 1994 року зарахований учнем 1-Б класу Антонівської ЗОШ I-III ступенів.

У 2003 році закінчив 9 класів Антонівського ліцею і вступив до Сарненського ВПУ №21, яке закінчив у 2006 році і здобув професію тракториста-механіка. Понад десять років пропрацював у Володимирецькому ДЛГ водієм.

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗСУ. Брав участь у звільненні міста Макарів, Бучанського району., отримав травму коліна.Другого березня у складі бригади тероборони, водієм 2 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти. був відряджений в район міста Бахмут.

11 березня загинув у бою з ворогом.

Поховали захисника 17 березня з військовими почестями в Антонівці.

Читати далі

Юрчило Сергій ? ( ? – 23.02.2023)

Сергій Юрчило народився у Рівному. Навчався у ЗОШ № 24, а згодом в ЗОШ № 20. За тим здобував професію інженера контрольно-вимірювальних приладів у 10 училищі.

Працював на Рівненській фабриці нетканих матеріалів та АЗОТі, експедитором. А потім вимушений був їхати на роботу за кордон. У грудні 2021 року, Сергій повернувся в Україну,.

Влітку 2022 року Сергія мобілізували. Військового та жодного армійського досвіду у нього не було. Тож спершу чекали навчання, у тому числі в Британії. Сергій служив старшим стрільцем десантно-штурмового взводу.

28 лютого 2023 року 30-річний солдат Сергій Юрчило загинув під час виконання бойового завдання. поблизу Кремінної Луганської області.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Читати далі

Федчук Павло Петрович, позивний”Литовець ” ( 07.08.1991-13.03.2023)

Павло Федчук народився у Рівному, закінчив ЗОШ, число 24 , а за тим технічний коледж НУВГП, де здобув спеціальність “електромеханік холодильного устаткування”. Строкову службу в армії проходив у Києві у внутрішніх військах.

Після повернення додому Павло працював у магазинах “Фокстрот”, пройшов шлях від охоронця до продавця. А два роки тому вирішив поїхати закордон – у Польщу. У січні 2022-го року повернувся додому. 25 лютого добровольцем пішов у військкомат. Перші місяці Павло служив у Рівному, охороняв важливі об’єкти. Але згодом добровільно попросив відправити його у зону активних бойових дій.

31-річний старший солдат Павло Федчук загинув 13 березня в наслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Першотравневе Харківської області.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Читати далі

Мосійчук Олександр Васильович (25.09.1975.-17.06.2022)

Олександр Мосійчук народився 25 вересня 1975 року в с.Забороль у сім’ї колгоспників. Навчався у Заборольській неповній середній школі. (1982-1990р.р.). Мав хороші успіхи у навчанні, за що нагороджений срібною медаллю. Після закінчення школи вступив до Національного аграрного університету, що в м.Києві, де навчався в 1992-1997 роках. Отримав диплом з відзнакою, присвоєно кваліфікацію спеціаліста «Вчений агроном». Військова кафедра: молодший лейтенант.

Постійно підвищував свою кваліфікацію.У 1998р. пройшов підготовку на курсах при Рівненському державному педагогічному інституті за спеціальністю «Оператор ПЕОМ». У 1999 році здобув кваліфікацію «Менеджер малого бізнесу-підприємець». Пізніше (2004-2022 роки) працював менеджером з продажу засобів захисту рослин, агроном у приватних фірмах.
9 березня 2022 року мобілізований до ЗСУ, старший лейтенант, командир танкової роти танкового батальйону.
17 червня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання біля с.Богородичне Краматорського району Донецької області. У загиблого воїна залишилась дружина і троє дітей.

Публікації про Мосійчука О.

В Олександрійській громаді прощалися із загиблим Героєм. Прощання відбулося 23 червня о 15:00 біля будинку захисника. Затим похоронна процесія рушила до місцевого храму та на кладовище.«Живим… Читати далі