Щербан Раїса – Сторінка 54 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Шаруда Сергій Іванович (??1981-18.01.2023)

Сергій Шаруда народився на Дубенщині у селі Озеряни. Опанувати фах бухгалтера вирішив у Квасилові, а за тим у Європейському університеті, де навчався за спеціальністю “Економіка і підприємництво”. Строкову службу в армії проходив у роті охорони, що в Рівному. Згодом відкрив свою справу з виготовлення меблів.

З початку повномасштабного наступу Сергієві зателефонували з військкомату, і він не вагаючись вирушив, аби стати на захист країни…

18 січня під час артилерійського обстрілу на Донечинні 41-річний радіомінер, молодший сержант Сергій Шаруда загинув. У воїна залишилася дружина та двоє синів.

Поховали Героя на кладовищі “Нове”…

Маруха Микола Вікторович (14.05.1977–15.12.2022)

Микола Вікторович Маруха проживав у с. Немирівка Радивилівського, нині Дубенського району

Старший солдат Маруха Микола Вікторович під час мобілізації був призваний на військову службу (18.03.2022 р) другим відділенням Дубенського районного відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В лавах Захисників Батьківщини – з 18 березня 2022 року, для того, щоб зі зброєю в руках боронити незалежність й територіальну цілісність України.

Поховали Маруху Миколу Вікторовича 16 грудня, в с.Немирівка, за місцем проживання сім’ї військовослужбовця.

15 грудня старший солдат Маруха Микола Вікторович загинув

Йому виповнилося 45 років. Осиротіла родина – тьоє дітей і дружина.

Галатюк Вадим Ростиславович«Вейн» (21.10.1981-14.01.2023)

Галатюк Вадим народився двадцять першого жовтня 1981 року, с. Балки Бугаївецького старостинського округу Радивилівської територіальної громади.в с. Навчався ?? Проходив військову службу в підрозділах Національної Гвардії України.Вадим Галатюк добровільно приєднався до бойового підрозділу в час російської агресії проти України. Єдиною його мотивацією був щирий патріотизм і бажання захистити рідну землю.

Був старшим солдатом, кулеметником, загинув у населеному пункті Озарянівка Бахмутського району 14.01.2023 року.

Галатюк Вадим помер від поранень в результаті ворожого мінометного обстрілу .

Поховали Героя на кладовищі в Радивилові.

Йому було 42 роки.

Басик Андрій ( ? 01.1995 -26. 07.2022)

Басик Андрій народився 1995 в с. Антонівка Володимирецького, нині Вараського району. Він в родині старший із семи дітей. Навчався в місцевій школі. Пізніше вивчився на кухара в Київському Національному університеті харчових технологій, але за фахом не працював.

Сімнадцятого березня його призвали на військову службу по мобілізації. «Солдат 1 аеромобільного батальйону військової частини А4350 Андрій Басик …Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув 26 липня 2022 року під час ведення бойових дій в районі н.п. Білогірка Херсонської області в результаті артилерійського обстрілу з боку противника…

… За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі. Мав добрий рівень мотивації до військової служби».

У січні 2022 року Андрію Басику виповнилось 27 років.… Читати далі

Кравець Сергій (-25.07.2022)

Кравець Сергій

Публікації про Кравця А.

Рафалівка сьогодні прощалася із загиблим на війні проти держави-терориста воїном Сергієм Кравцем

Втрата близької, коханої людини це найбільший і найважчий стрес у житті. Бо разом із дорогою особою відходять у вічність усі ті надії та мрії, які з нею пов’язані.

Рафалівка сьогодні прощалася із загиблим на війні проти держави-терориста воїном Сергієм Кравцем. Поховання воїна-героя відбулося в смт. Рафалівка – селищі, в якому пройшли його дитячі і юнацькі роки, де він закінчив школу та звідки пішов у широкий життєвий шлях.

Зустрічали тіло загиблого Героя усім селищем. Люди йшли за траурним кортежем від площі Незалежності додому до загиблого Героя. На подвір’ї, де він раніше проживав, зібралися сотні людей: рідних, близьких, друзів, знайомих, односельчан і зовсім не знайомих йому, які прийшли, щоб провести в останній шлях славного воїна, який на олтар перемоги над підступним та оскаженілим ворогом віддав своє життя. Були тут і військовослужбовці, які прибули, щоб віддати пошану своєму бойовому побратиму, тому, хто ще зовсім нещодавно разом з ним розділяв будні нелегкої ратної варти на передових рубежах, а також члени Рафалівського ДФТГ, до лав якого Сергій вступив ще на початку вторгнення ерефії до України.… Читати далі

Малець Петро Юрійович (06.06.1990-30 .08.2022)

Малець Петро Юрійович, народився 6 червня 1990 року в місті Костопіль Рівненської області де на той час проживали його батьки.
З 1996 по 2005 роки навчався у Великопільській загальноосвітній школі Березнівського району, а потім у Березнівському агротехнічному ліцеї-інтернаті. У 2008-2009 роках проходив строкову службу в місті Кривий Ріг у військах МВС.

Після служби в армії Петро вирішив на практиці здобувати навички у сфері будівництва та ремонту, і стати хорошим майстром .

На момент широкомасштабного військового вторгнення в Україну Петро проживав з батьками у селі Велика Купля Березнівського району.
Після телефонного дзвінка з військкомату Петро без вагань приїхав на назначений
день і час, і був розподілений в Житомирську 95 десантно-штурмову бригаду. Його служба
розпочалась 20 червня 2022 року. Три тижні проходив навчаннях у Великобританії, після повернення відразу відправлений на передову .
24 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання в Харківській області, неподалік села Довгеньке натрапили на міну. Петро отримав тяжкі поранення та ще 6 днів боровся за своє життя , але 30 серпня 2022 року його серце перестало битися.… Читати далі

Сірук Микола Сергійович (31.03. 1997-19.01.2023)

Микола Сірук народився у Рівному, закінчив ЗОШ число 11 , продовжив навчання у коледжі, де здобув фах лаборанта хімічних досліджень.

Веселий, добрий, спортивний юнак пройшов службу в армії у Кропивницькому. А коли повернувся додому, працював у рідному місті та за кордоном. На початку війни Микола повернувся додому та пішов захищати рідну землю.

Мріяв служити в “Азові” Під обстріл Микола з побратимами потрапили, коли повертались із завдання. Із численними пораненнями його доставили у лікарню.

Від отриманих поранень 25-річний Микола Сірук помер 19 січня..

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Єфіменко Дмитро Васильович ( 23.01.1985-13.01. 2023)

Дмитро Єфіменко народився в місті Пологи на Запоріжжі. Закінчив місцеву школу, а за тим – Бердянський державний педагогічний університет. Працював вчителем математики та інформатики у рідному місті.

У 2014-му брав участь в антитерористичної операції. Відслужив рік. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою «За оборону Маріуполя».

Після повернення додому, Дмитро працював вчителем математики та фізики, разом із дружиною ростили двох донечок.

З початком війни, резервіст Дмитро, знову став на захист Батьківщини, воював на Донеччині.

38-річний Дмитро Єфіменко загинув 13 січня в Бахмутському районі на Донеччини..

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Ліщук Олександр (“Камиш”) ( 1994 -04.01.2023)

Олександр Ліщук народився в 1994 році в селі Томашгород Рокитнівського, нині Сарненського району на Рівненщині. Навчався в місцевій школі. Після її закінчення проходив строкову службу в армії. Згодом переїхав у Київ. З 2013 до 2019 року служив у Президентському полку. Пізніше влаштувався адміністратором у приватну компанію, створив сім’ю і планував відкрити власну справу. Купив будинок під Києвом та почав облаштовувати його . На початку повномасштабного вторгнення Олександр Ліщук відвіз дружину та двох дітей до рідного села Томашгород.

Сам пішов у військкомат добровольцем. Служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. Тривалий час перебував на Херсонському напрямку, де ворожа міна і забрала життя 28-річного воїна Олександра…

Савтира Сергій Михайлович (28.01.1974-16.01.2023)

Сергій Савтира народився і виріс в мальовничому с. Моквин, на Березнівщині.

Змалечку був дуже вихованим і чемним, з медаллю закінчив школу, а за тим вступив на будівельний факультет Рівненського інституту водного господарства. Після його закінчення влаштувався в Рівному на роботу, одружився, виховував дітей.

Сергій був надзвичайно добрим та спокійним.

У жовтні минулого року, отримавши повістку, старший лейтенант без вагань став на захист України.

48-річного старшого лейтенанта Сергія Савтири не стало 16 січня 2023 року

Прощання з Героєм відбулося 21 січня на майдані Незалежності о 10.00.

Поховали Сергія Савтиру на кладовищі “Нове”