Мотруніч Микола Петрович народився 21 травня 1993 року в селі Зірне, де і пройшло його дитинство, юність, доросле життя, на жаль таке коротке.
Навчався в Зірненській школі та здобув середню освіту, а після закінчення здобув професію будівельник у Костопільському будівельному коледжі. У
2011 році Микола призваний на строкову службу до армії. Після служби в армії  Микола працював будівельником в Україні і за кордоном, та на підприємстві по виготовленню меблів.
    Микола був одружений. У шлюбі народився довгоочікуваний син Микита. Із серпня 2022 року перебував у лавах ЗСУ. Микола зі своїм підрозділом звільняли місто Херсон, а після його звільнення, у жовтні місяці 2022 року, перебував на Бахмутському напрямку де був тяжко поранений. Молодший сержант, командир відділення 2 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону в/ч А4350 Микола Мотруніч помер 20 травня 2023 року. Рідні втратили сина та брата, кохана дружина – чоловіка, шестирічний син залишилася без тата.
Заупокійна служба відбулася у Свято-Пантелеймонівській церкві села Зірне.

Поховали Героя на місцевому кладовищі.

… Читати далі

Кондратюк Віктор народився 01 липня 1977 року у селі Моквин (хутір Лукавець) на Березнівщині. У 1992 році закінчив 9 класів, здобувши неповну середню освіту. У 1992-1994 рр. навчався в Соснівському СПТУ та здобув кваліфікацію столяра, тесляра ІІІ розряду. Потім Віктор навчався в Корецькій АШ ТСОУ. У 1995 році призваний на строкову службу, яку проходив в Одеській
обл., місто Кодима. А після служби в армії працював охоронцем на місцевому підприємстві, слюсарем в приватному підприємстві меблевих виробів, пожежником відділення ППС м.Березне (командир відділення).
Тривалий час працював будівельником на заробітках. 08 лютого 2023 року Віктор був мобілізований до лав ЗСУ . Віктор Олександрович – старший солдат, старший стрілець-оператор 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 421 окремого стрілецького батальйону в/ч А4832 залишався вірним військовій присязі, захищаючи нашу країну, її свободу та незалежність. 25 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Північне Бахмутського району, Донецької області отримав смертельну мінно-вибухову травму з вогнепальним осколковим пораненням голови.
Віктор був одружений та мав двох донечок: Катерина і Діана.… Читати далі

Юрій Фурсяк народився 29 квітня 1996 року в селі Городище Березнівського району Рівненської області. З першого по четвертий клас Юрій навчався у Березнівській початковій школі З 5 по 11 клас у Березнівському економіко-гуманітарному ліцеї. У школі Юрій дуже захоплювався історією, добре володів англійською мовою. Брав участь в районних та обласних олімпіадах, виборюючи призові місця. Був постійним учасником в історичних конкурсах та турнірах.
Юрій багато читав, був обізнаний у музиці й у мистецтві. Вправно грав на бас-гітарі.
Однокласники та вчителі запам’ятали його як доброго, працьовитого, веселого хлопчину. З 2013 по 2017 роки навчався у Волинському державному університеті
імені Лесі Українки на факультеті філології. На початку повномасштабного вторгнення Юрій був за кордоном, але відразу повернувся до України та пішов добровольцем на фронт захищати нашу Батьківщину.
Юрій загинув 26 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новомайорськ Донецької області.

Юрія поховали на місцевому сільському кладовищі в урочищі Вороновка.

… Читати далі

Юрій Олександрович Народився 25 серпня 25 року в с.Моквин Березнівського району. Навчався у Моквинській загальноосвітній школі та здобув середню освіту. Після закінчення школи здобував освіту у Соснівському професійно-технічному училищі отримав професію слюсар-сантехнік, газозварювальник.
Працював газоелектрозварювальником на місцевих підприємствах, газобудівельній компанії м. Київ.
Юрій був одружений має сина та доньку, але на жаль з дружиною не проживав. У березні 2022 року був мобілізований до лав збройних сил України.
25 вересня 2022 року серце воїна перестало битися внаслідок важкого травмування в місті Дубно. На військовій службі Юрій ремонтував військову техніку.
Зі слів рідних Юрія, друзів та знайомих він був доброю людиною, з повагою і любов’ю ставився до всіх, хто до нього звертався, отож допомагав у життєвих справах.

… Читати далі

Друзь Валерій Іванович народився 2 жовтня 1980 року в місті Березне Закінчив в 1998 році Березнівську загальноосвітню школу №1, в 2002 році Березнівський лісовий коледж і в 2003 році Національний аграрний університет за спеціальністю «Лісове господарство». В Березнівській в міській територіальній громаді він був відомим підприємцем. Військову службу у Збройних Силах України Валерій проходив з перших днів повномасштабної війни – з 26 лютого 2022 року. Валерій був прикладним чоловіком для своєї родини, найкращим батьком для своїх дітей, відданим сином для батьків та завжди готовим допомогти друзям – саме таким його запам’ятають усі, хто любив та шанував.
Помер захисник 05 вересня 2023 року від отриманих поранень в ході бойових дій 20 серпня 2023 року східніше населеного пункту Роботине Запорізької області. Медичний персонал лікарні імені Мечникова м.Дніпро боровся за життя протягом двох тижнів.
Під виконання Державного Гімну України та військового салюту завершився земний шлях Валерія Івановича, якого поховали на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» поруч з загиблими захисниками України. 

У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та четверо дітей, з них двоє неповнолітніх- 2014 та 2017 років народження. … Читати далі