Автор: Щербан Раїса

Сергій Сілюк народився у Бресті, де служив його батько Михайло. У 1990 році сім’я переїхала у Рівне. Тож завершував шкільне навчання Сергій вже тут – спершу у 20, а за тим у 19 школі. Потім навчався в Рівненському інституті слов’янознавства КСУ за спеціальністю «товарознавець та експерт у митній справі». Строкову службу проходив у прикордонних військах,  працював у ДСНС, а чотири роки тому пішов на контрактну службу в ЗСУ.

Веселий, товариський, неконфліктний Сергій був справжньою душею компанії, міг всіх розсмішити, підняти настрій та відігнати сумні думки.

Він двічі був  в АТО/ООС – у 2019 та 2021 році. Життя 36-річного солдата Сергія Сілюка обірвалося 29 липня у Запоріжжі.

Поховали  військовослужбовця на кладовищі «Нове».

У Сергія Сілюка залишились дружина та донька.

 … Читати далі

Павло Мельничук народився 14 липня 1986  у Рівному, навчався у Квасилівському професійному ліцеї. Із родиною проживав у Квасилові. Працював водієм.  В армії не  служив, та з початком війни пішов  добровольцем.Був старшим навідником гранатометного відділення.

Старший навідник гранатометного відділення солдат Павло Мельничук загинув 18 липня поблизу Авдіївки внаслідок мінометного обстрілу.

 … Читати далі

Меткий Ігор Віталійович народився в Квасилові,  там  і проживав. Вищу освіту здобував в НУВГП,   спеціальність  еколог. За фахом працював не довго, його душа лежала до іншого: любив робити щось руками, захоплювався комп’ютерами, ніколи не відмовляв, якщо просили щось полагодити чи налаштувати.Коли росія розпочала повномасштабну війну проти України Ігор Меткий одразу прийняв рішення – йти захищати свою країну.

Життя воїна обірвалося у бою біля села Новомайорське Донецької області 23 червня. Йому було 37 років. У нього залишилась мати.

Поховали  захисника сучасної України на Дубенщині, в селі Нараїв  на батьківщині мами, де боровся за свободу українців його прадід.

 … Читати далі

Ковтунович Василь Сергійович народився 30 жовтня 1985 року в сім’ї Марії Степанівни та Сергія Степановича в с. Дібрівськ. В 1992 році пішов у перший клас Дібрівської середньої школи, яку закінчив у 2003 році. Василь виховувався у сім’ї, на долю якої випало багато випробувань.  Змалечку знав, що таке праця, цінував своїх батьків і опікувався ними до останнього свого подиху. З таким сином і старість не страшна. З самого дитинства він глибоко усвідомив відповідальність за свої дії, за виконання своїх обов’язків, не боявся брати їх на себе.  Життя у ньому заложило такий стрижень, який згодом став сталевим. З 2003 по 2005 рік – служба в армії.

6 березня 2022 року Василь Ковтунович пішов захищати Україну.

Молодший сержант, командир відділення, захищаючи незалежність Батьківщини, виконуючи бойове завдання, загинув 09.08.2022 року біля села Пречистівка Донецької області,  отримавши несумісні із життям поранення в результаті мінно-вибухової травми.

У полеглого захисника залишилася донька.

В останню путь Захисника України Ковтуновича Василя Сергійовича провели 13 серпня в рідному селі  Дібрівськ.

Публікації про Ковтуновича В.

Сергій Смирнов народився у Рівному, тут навчався у загальноосвітній школі, число 27. По завершенню продовжив навчання у Харківському коледжі транспортних технологій, а за тим і в Українському державному університеті залізничного транспорту.

 … Читати далі