Автор: Щербан Раїса

Вадим Карпович народився у селі Великі Озера Дубровицького району Рівненської області. Коли йому виповнилося 8 років, родина переїхала на Херсонщину. Саме там Вадим провів практично усе життя.

Працював у міліції, у 2008 році звільнився за власним бажанням. У 2015-му його мобілізували, він пройшов рік війни-АТО, повернувся додому. А потім підписав контракт із ЗСУ.  Починав солдатом, а вже скоро мав отримувати капітана.

Із початком війни його дружина Світлана та 13-річний син Андрій переїхали до Рівного, а чоловік був на кордонах з Луганщиною.

40-річний старший лейтенант командир роти 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового Костя Гордієнка Вадим Карпович, позивний “Шериф”, загинув 28 липня під час зенітно-ракетного обстрілу в селі Гончарівське Чернігівської області…… Читати далі

Рівне знову прощатиметься із захисником

“Ви навіть не уявляєте, який ваш чоловік Герой! Він загинув непросто так”, – такі слова почула Ольга від побратима свого чоловіка..

Віталій Кучерук народився 17 березня 1999 року  в с. Олександрія Рівненського району. Навчався в ЗОШ с. Олександрія. Вступив до  Національної академії  сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив  у 2020 році.

Ніс службу у Мукачеві, та з початком воєнних дій був відправлений до Києва, захищати країну.

Командир реактивного артилерійського взводу – старший офіцер реактивної артилерійської батареї.  Увечері 26 лютого у транспортний засіб, де перебував  лейтенант Віталій Кучерук поцілив ворожий снаряд від чого він   загинув.

Йому було лише  23 роки. У Віталія залишилися батьки, молодший брат та кохана дівчина.

Указом Президента України мужнього офіцера нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі… Читати далі

Анатолій Саратов народився 13 січня 1998 року у селищу Клесів Сарненського району.Анатолія виховувала бабуся. 2015 закінчив Клесівську ЗОШ І-ІІ ступенів ліцею, після чого пішов працювати верстатником у цеху переробки ДП «Клесівський лісгосп». 2019 підписав контракт із ЗСУ та проходив службу у зоні ООС на Луганщині. З початком російського вторгнення став на захист рідної землі.

Загинув в с. Попасна Луганської області 1 квітня 2022 року, виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи територію України від російських загарбників.

18 квітня 2022 р. в останню путь провели загиблого  Анатолія Саратова. Світла пам’ять про Героя, його незламний патріотичний дух назавжди залишаться в серцях рідних, близьких друзів, побратимів та знайомих.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Анатолія Саратова нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Петро Михайлович народився 15 грудня 1978 року в селі Олександрове. Але все своє свідоме життя проживав у Зарічному. Навчався в гімназії, схильний до точних наук.   До служби у війську працював на посаді навальника-штабелювальника деревини Нижнього складу ДП «Висоцький лісгосп». Коли отримав повістку,  відразу сміливо пішов до військкомату, мобілізований до ЗСУ у травні.

9 липня перестало битися полум’яне серце Героя Захисника Петра Полюховича. Помер Петро Михайлович у військовій частині після добового наряду.

Мешканці Зарічненщини 11 липня навколішки зустріли кортеж полеглого Героя – Полюховича Петра Михайловича. Йому було 43 роки.

В останню путь Петра Полюховича провели 12 липня у Муравині Зарічненської громади.

У Героя залишилися дружина і двоє дітей. 

… Читати далі

Сергій Ільчук народився 17 січня в 1981  році, проживав у селі Колоденка Рівненського району, працював виконробом на будівництві, мав дружину, доньку і п’ятьох синів, найстаршому було 19 років, найменшому – лише два. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну чоловік став волонтером, почав доставляти гуманітарні вантажі у зону активних бойових дій та врятував близько 300 українців з окупованої Київщини. На початку березня пан Сергій вирушив у свою шосту поїздку, яка стала для нього фатальною. Біля селища Бородянка автомобіль з позначкою «Евакуація», в якому він перебував, потрапив під обстріл. Сергій із численними пораненнями розвернув авто, доїхав до найближчого блокпосту. Українські захисники вкололи кровоспинне і доправили чоловіка у лікарню. Але врятувати волонтера не вдалося, 17 березня він помер у лікарні.

Прощалися з чоловіком 19 березня о 14:00 год в Церква Святої Трійці м.Рівне за адресою вул. К. Литвина 2, мікрорайон Червоні гори. Поховали Сергія на кладовищі в с. Колоденка.

Волонтера Сергія Ільчука посмертно нагородили «Янголом перемоги»… Читати далі

Лунковський Валентин Ярославович народився 9 січня 1994 року в смт. Володимирець Рівненської області.
У 2000 році пішов до першого класу Володимирецького районного колегіуму. 2009-2012р.р. навчався у Володимирецькому вищому професійно-технічному училищі  №29.
У 2012 році вступив до Львівської академії імені Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році факультет переведено до Військової академії у м.Одеса. Академію закінчив у 2016 році. Проходив  службу    у  Збройних силах  України,  79 ДШБ.  З 2019 р. в 95 ДШБ.
Був заступником командира 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0281,майор.
Спортсмен таких видів спорту (паверліфтинг, бокс, футбол, кросфіт, плавання).
В 2022 р. пройшов спецпідрозділ»Альфа»СБУ в м. Київ. Після закінчення контрактної  служби  в ЗСУ (28.02.2022 р.) був інструктором з стрибків з парашуту. Здійснив більше 300 стрибків.
З 2016 року пройшов 5 ротацій в зоні ООС, кожна   7-9місяців…
Героїчно загинув захищаючи територіальну цілісність та незалежність України 22 травня
2022 року поблизу села Долина Донецької області.
Був прикладом зразкового виконання військових обов’язків,незламний , мужній патріот
України!!! Патріот який мотивував всіх навколо, який ніколи не ховався за спинами ,а йшов вперед і вів за собою людей.… Читати далі