Сокот Михайло Миколайович (25.11.1995-28.09.2022)

Сокот Михайло Миколайович народився 25 листопада 1995 року в селі Князівка Березнівського району. З 2002 по 2013 рік навчався у Князівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України, де зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець. Його батькам, Раїсі та Миколі Сокотам, з армії дякували за сина – відповідального, розумного, людяного. Він завжди був спокійний, розважливий. Дуже гарно навчався в школі, ніхто і ніколи на нього не скаржився. Михайло був дуже добрий і з повагою ставився до людей. З друзями – душа компанії, а друзів він мав багато.       
У 2014 році уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, був учасником бойових дій у зоні АТО. Під час повномасштабного вторгнення росії на нашу землю в червні 2022 року став на її захист.
28 вересня 2022 року солдат, стрілець-санітар десантно-штурмового батальйону Сокот Михайло Миколайович загинув на Харківщині виконуючи
бойове завдання. Захиснику було всього 27 років…
Відспівування провели священослужителі у Свято-Миколаївському храмі села Князівка.… Читати далі

Кравчук Григорій Йосипович (07.09.1973-06.01.2024)

Народився Григорій Кравчук 7 вересня 1973 року в селі Городище тоді ще Березнівського району. Виховувався в чудовій сім’ї. Відповідальний, чесний, надійний товариш, патріот України.
Григорій був дуже хорошою дитиною. Коли навчався у школі, то брав активну участь у громадському житті закладу освіти. Після закінчення Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в 1990 році навчався у Рівненському професійно-технічному училищі № 11, де і здобув кваліфікацію
електромонтера по обслуговуванню електрообладнання. З 1992 року працював електриком в Березнівській рембуддільниці Березнівського
районного споживчого товариства. З 1996 року – в Березнівському міжколгоспному фарфоровому заводі. З 1998 по 2009 рік працював робітником, а згодом і завгоспом у відділі культури та спорту Березнівської районної державної адміністрації. Потім – на сезонних роботах.


З грудня 2022 року Кравчук Григорій Йосипович захищав рідну Україну від російської агресії на Запорізькому напрямку (Вербове, Горіхове). Був солдатом десантно-штурмової роти.
Він, будучи турботливим сином, відданим братом, люблячим чоловіком та найкращим батьком, щовечора телефонував додому.
Загинув Григорій 6 січня 2024 року на Запорізькому напрямку. Дорога українського воїна додому виявилася довгою.… Читати далі

Музинчук Василь Васильович (07.05.1978-26.03.2023)

Василь Музинчук народився 07 травня 1978 року і постійно проживав у селі Яблунне що на Березнівщині. В 1993 році закінчив Яблунівську восьмирічну
школу. В школі його вирізняла активність, швидкий розум, тяга до нового. Василь був кмітливий, веселий, завжди готовий прийти на допомогу. Але
особливо його приваблювала техніка. Саме через любов до техніки юнак подався навчатися на тракториста на базі Березнівської райсільгоспхімії. Свій
трудовий шлях розпочав в місцевому колгоспі «Україна». З липня 1996 року по листопад 1997 року проходив строкову службу у внутрішніх військах. Після служби продовжив працювати у колгоспі.
В серпні 2023 року, коли прийшов час стати на захист Батьківщини, він з честю виконав свій обов’язок. 26 березня 2023 року під час перебування у відпустці Василь Васильович помер у рідному селі. Серце захисника не витримало фізичних та психічних навантажень.
У Свято-Параскевському храмі села Яблунне відбулася заупокійна служба за захисником.

Читати далі

Петрик Андрій Вячеславович (24.09.1991-25.10.2022)

  Петрик  Андрій народився  24.09.1991р.  в  м. Костопіль.    У 2006 р. закінчив  ЗОШ № 8. В  2006  – 2009 роках . навчався у ДПТНЗ  Сарненський  професійний  аграрний  ліцей  Рівненської області  за професією : тракторист – машиніст  с /г виробництва, слюсар з ремонту с /г машин та устаткування, водій автотранспортних засобів.

   В 2009 р.  пройшов строкову службу у Збройних  Силах України. У 2014 – 2015 роках брав участь в  АТО.    У  2014 році отримав поранення і був демобілізований. 

  У вересні 2015 р. одружився, через  4 роки народився  син  Дмитрик, якого він безмежно любив.

   Напочатку  повномасштабного  вторгнення  росіїї  в  Україну разом з друзями  облаштував  блокпости у рідному  місті  Костопіль.    В  серпні 2022р.  призваний на військову службу по мобілізації. Був  водієм  2 – го  десантно – штурмового відділення 1 – го десантго – штурмового взводу 1 – ої десантно – штурмової роти  1 десантно – штурмового батальйону  військової частини  А 0284 у складі Львівської  ВО ОДШБ. 

  Надійний  товариш, зразковий сім’янин, справжній українець,   загинув 25.10.2022р. … Читати далі

Прокопович Олександр Миколайович, позивний “М’ясник” (14.06.1973-11.02. 2023)

Прокопович Олександр Миколайович народився 14 червня 1973 р. в с. Орлівка, Приморського району, Запорізької області, в сім’ї ветеринара.
Батько Прокопович Микола Миколайович, мати Прокопович Лідія Іванівна, два брати Олексій та Костянтин.
У 1979 р. пішов навчатися у Орлівську середню загальноосвітню трудову політехнічну школу.У 1988 р. отримав неповну середню освіту. Після розлучення батьків, Олександр переїхав до Криму і продовжив своє навчання. Одинадцятий клас закінчив відмінником. Після закінчення школи в період з 1991- 1993рр. проходив строкову військову службу. За період служби навчався у професійно – технічному училищі, здобув професію монтажника внутрішніх сантехсистем і обладнання.
Затим вступив до технічного училища на оператора по ветеринарній обробці сільськогосподарських тварин – техніка штучного осіменіння с/г тварин.
У 1994 р. отримав диплом із відзнакою. Під час навчання неодноразово приймав участь у різних заходах . Проходив практику за місцем проживання.
У 1996 р. одружився . Переїхав жити у м. Костопіль. У 1997 р. народилася донька Аліна.
Разом зі своєю дружиною розпочали власною справою, спочатку це було невеличке місце на ринку, а згодом стали більші масштаби.… Читати далі

Руссу Андрій Ігорович (12.06.2003-05.06.2022)

Андрій Руссу народився 12 червня 2003 року в с. Доброжанівка Миколаївської області. У 2006 р. сім’я переїхала жити в с. Садки Рівненської області.
У 2009р. Андрій пішов у 1 – й клас Головинської ЗОШ I – III ступенів. Навчався в школі до 9-го класу.
У 2018р. продовжив навчання у ВСП «Костопільський будівельно-технологічний фаховий коледж (НУВГП)». Вчився на штукатура – лицювальника, був старостою групи, гарно проявив себе у навчанні, викладачі та майстри були ним задоволені. Поки вчився, то ходив на роботу, шліфував каміння, ще працював на Бош сервісі. Коледж закінчив у 2021р.
Осінню 2021р. Андрія призвали на строкову службу у військово – морські сили. Служив в м. Очаків Миколаївській області, був мотористом на
кораблі, йому дуже подобалася служба і він підписав контракт. 5 червня 2022 року віддав своє молоде життя в боротьбі з російськими
окупантами . Це сталося в акваторії Чорного моря, де наш відважний земляк у складі тактичної групи вів бойові дії з ворогом.

6 червня жителі Головинської територіальної громади та мешканці міста Костопіль попрощалися зі своїм земляком, жителем села Садки, Андрієм
Руссу.… Читати далі

Рибачок Руслан Петрович (01.10.1973-20.03.2024)

Рибачок Руслан Петрович народився 01 жовтня 1973 року і постійно проживав у селі Друхів що на Березнівщині.
З 1980 по 1989 рік навчався у Друхівській середній школі. З 1991 по 1993 рік проходив строкову військову службу. Після проходження військової служби з 1994 про 2001 рік працював у місцевому колгоспі імені Шевченка.
В мирному житті був щирим, доброзичливим, чуйним, працьовитим хлопцем, готовим завжди прийти на допомогу. Брав активну участь в громадських роботах з благоустрою рідного села. Мав велике коло друзів. Захоплювався риболовлею та збиранням грибів.
Руслан Рибачок був мобілізований до лав Збройних Сил України в грудні 2023 року.

20 березня 2024 року солдат взводу резерву солдатського складу військової частина А7019 потрапив у ДТП на відрізку дороги Рівне-Костопіль внаслідок чого отримав травми несумісні з життям.
Руслан був неодруженим, у нього залишилися сестра та племінники.
Чин прощання з Русланом Рибачком та похоронне служіння релігійної громади Церкви Християн Віри Євангельської села Друхів відбулося біля його батьківського будинку. У захисника залишилася сестра Людмила Петрівна та племінники Мирослав та Діана.… Читати далі

Козлюк Cергій Євстахович (19.06.1971-19.03.2024)

Сергій народився 19 червня 1971 року у селі Яблунне Березнівського району. У 1987 році закінчив Чудельську школу-інтернат, що в Сарненському районі. У 1988 році в місті Березне отримав фах тракториста. Розпочав свою трудову діяльність в 1987 році в місцевому колгоспі «Україна». З 1989 по 1991 рік проходив військову строкову службу в Казахстані. Після проходження військової служби продовжив працювати в тракторній бригаді колгоспу «Україна».
З 1994 працював у різних підприємствах: в колгоспі імені Кузнецова, СФГ «Шанс» Березнівського району та у філії «Березнівський райавтодор» дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор».
У мирному житті наш захисник був трудолюбивим господарем. Вмів ладнати з будь-якою сільськогосподарською технікою. З дружиною виховали 5 дітей. Старший син Іван, на даний час в рядах ЗСУ захищає цілісність та суверенітет держави. Найменший неповнолітній син Олександр, 2008 року ародження, навчається в Кам’янському ліцеї. Сергій був прекрасним чоловіком, люблячим батьком та дідусем для п’ятьох онуків. Із 10 серпня 2023 року наш оборонець поповнив лави Збройних Сил України. Служив старший сержант Козлюк Сергій Євстахович стрільцем піхотної роти.… Читати далі

Микитюк Сергій Володимирович (31.10.1983-22.01.2024 )

Микитюк Сергій Володимирович народився 31 жовтня 1983 року в селі Городище, що на Березнівщині. Навчався у Городищенській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів. Працював робітником в ТОВ «Агрофірма Княжичі» Київської області, у ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів» та на місцевих підприємствах Березнівшини – в Соснівському цеху переробки ТОВ «Тамдемсвіт» і птахопідприємстві ТОВ «Маяк».
Сергій Микитюк захищав Україну з квітня 2023 року. Загинув воїн 22 січня 2024 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Сергію назавжди залишиться 40 років. Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася у храмі Різдва
Пресвятої Богородиці села Городище.
Поховали Героя-земляка на місцевому кладовищі в урочищі Лізяно села Городище зі всіма військовими почестями

Читати далі

Кирчук Володимир Савелійович (17.02.1966-27.01.2024)

Володимир Савелійович народився 17 лютого 1966 року і постійно проживав в селі Поліське Березнівського району. Навчався в Поліській середній школі, потім здобув фах водія транспортних засобів у Корецькій автошколі. Після проходження строкової служба в армії тривалий час працював водієм в місцевому колгоспі «Дружба».
У мирному житті Володимир разом з дружиною виховали двох доньок та двох синів. Він був працьоватим господарем, прекрасним чоловіком, люблячим батьком та дідусем для п’яти внуків, щирим другом, який любив своїх рідних та неньку-Україну. Після повномасштабного вторгнення у березні 2022 року Володимир Кирчук добровільно став на захист України, вслід за щойно призваним по мобілізації сином Ігорем.
Захищав Україну водієм у складі автомобільної роти перевезення особового складу. Важкі воєнні умови, фізичне та емоційне виснаження позначилося на здоров’ї Захисника.
Серце Героя зупинилося 27 січня 2024 року у розташуванні військового підрозділу під час проходження служби у Донецькій області. З передової тіло померлого батька додому супроводжував син Ігор, який теж захищає Україну.
Володимиру Савелійовичу було 57 років.
Чин прощання та поховання відбувся в його рідному селі Поліське.… Читати далі